ЖИРОВІ ПРОДУКТИ

    Роль жирів у харчуванні та норми їх споживання

     Жирові та жиромісткі продукти є постійною складовою раціону харчування людини. Жири надходять в організм з олією, вершковим маслом, маргарином, кулінарними, Іншими жирами —  так звані „видимі" жири, а також з рибою, м'ясом, молоком, яйцями тощо — „сховані" жири. Доросла людина повинна споживати в середньому близько 32 кг жиру в рік, половина з якого припадає на „видимі" жирові продукти.

Порівняно з іншими продуктами жири мають найвищу калорій­ність і є, перш за все, основним джерелом енергії. Енергетичні ви­трати людини забезпечуються за рахунок жирів приблизно на 33 %. Разом з тим, жири виконують інші функції — беруть участь в плас­тичних процесах організму людини, а також захищають його від впливу зовнішніх факторів, є біологічно цінними продуктами харчу­вання.

Білково-жирові комплекси — структурна частина клітин та їх мембранних систем. Жири внутрішніх органів виконують опорно-структурну функцію підтримують їх і є своєрідними амортизаторами. Підшкірна жирова тканина оберігає організм від надлишкової тепловіддачі, чим сприяє підтриманню постійної температури тіла. Але запасного жиру повинно бути в організмі людини не більше 10-20%.

Жири є джерелом біологічно активних речовин: незамінних і умовно незамінних полі ненасичених жирних кислот (лінолевої, ліноленової, арахідонової), ретинолу (різні форми вітаміну А), кальциферолів (різні форми вітаміну Д), токоферолу (ізомери вітаміну Е) бета-каротину (провітамін А), фосфоліпідів, стеринів. Кожна з цих речовин виконує специфічну функцію в обміні речовин організму.

 Недостатнє надходження жиру в організм людини призводить до порушення центральної нервової системи, послаблення імунологічних механізмів, змін шкіряного покриття, нирок, зору, скороченню тривалості життя.

Водночас надлишкова кількість жиру в раціоні харчування приз­водить до ожиріння, атеросклерозу, жовчно-кам'яного та інших захворювань, підвищує небезпечність появи раку молочних, статевих за-лоз, прямої кишки.

Розроблено науково обґрунтовані і перевірені медичною практи­кою норми споживання жиру, в г на добу для окремих груп насе­лення з урахуванням характеру праці, статі, віку тощо.

Зокрема, доросле населення за особливостями праці поділяють на п'ять груп. До першої — відносять людей з найменшим до п'я­тої — з найбільшим фізичним навантаженням. Жінок і чоловіків за віком поділяють також на п'ять груп: 18-29, 30-39, 40-59, 60-74, 75 і більше років. Населення віком до 18 років поділяють на немов­лят, дітей раннього віку, підлітків та юнаків.

Окремі види жирів необхідно споживати відповідно до теорії збалансованого раціонального харчування у певному співвідношенні, бо вони в процесі біологічних перетворень в організмі виявляють взаємний вплив на оптимальність їх дії і засвоюваність.

За умов середньої потреби дорослої людини в жирах 90 г на добу пропонується споживати олії 25-30 г, вершкового масла — 20-25, маргарину, кулінарних жирів — 40 -50г.

Жири повинні бути доброякісними і екологічно чистими, відповідати вимогам стандартів і санітарно-гігієнічним нормам. Тому си­ровину і жири, що з неї виробляються, необхідно перевіряти на від­повідність встановленим показникам якості а також на вміст продуктів окислення, пестицидів, важких металів, мікотоксинів (токси­нів мікроскопічних грибів).

В умовах ринкових відносин попит населення на жирові продукти є вирішальним у формуванні товарних ресурсів торгівлі.  Разом з тим, при формуванні структури асортименту жирів необхідно врахо­вувати норми раціонального і збалансованого харчування, що роз­роблені вітчизняними і зарубіжними вченими.