Аналіз ринку зернових товарів

Минулий рік за спостереженням операторів зернового ринку, пройшов без усіляких ексцесів при повній ціновій, долевій й асортиментній стабільності. Що стосується макроекономічних змін, типа підвищення цін на томливо й пакувальних матеріалів, то такові затронули практично всі галузі харчової промисловості й усіх операторів ринка. Звичайно більше всього постраждали мілкі підприємства, і тут круп’яна, борошняна та макаронна промисловість України – одна з небагатьох котрі від кризи більше виграють, чим гублять. Загально національні економічні потрясіння сприяють витісненню з галузі мілких виробників й інших “випадкових людей” , котрі об’єктивно чи суб’єктивно не можуть виготовляти продукцію, якість якої відповідала б сучасним вимогам. За спостереженням операторів ринка практично дев’ять десятих мілких виробників не можуть забезпечити своїм борошняним виробам рівень якості, встановлений діючими в Україні держстандартами й технічними умовами.

Рівень інтеграції в зерновій галузі України й сьогодні – один з самих низьких в країні. Разом з цим, по динаміці галузь може претендувати на одну з найбільш активних – останні два роки крупні українські “ макаронники “ відбирають в своїх більш мілких колег по 3 – 5 % ринку на рік.

Аналіз стану національного ринку крупи, борошна й макаронних виробів свідчить про те, що рівень споживання цих продуктів зростає, але разом з цим і ціни підвищуються.  Об’єм  українського ринку борошняних виробів складає  255 – 370 тис. тон на рік. Таким чином по результатам 2005 р., в Україні було офіціально імпортовано 186,85 тис. тон борошняних виробів різних видів на суму  150 млн. доларів.

  Комплексні дослідження, проведені рядом провідних інститутів України, виявили ряд цікавих особливостей:

• збагачення макаронних виробів природним комплексом біологічно активних речовин підвищують біологічну і живильну цінність продукту, що приводить до повнішого засвоєння білків і відновлює необхідний баланс вітамінів в організмі;
•  застосування добавок знижує рівень радіонуклідів, допомагає повернути в норму основні функції організму, активізує імунну і кровотворну системи;

- макаронні вироби з добавками мають відмінну якість, як з погляду         органолептики, так і по ряду показників структурно-механічних властивостей.

До найбільш відомих виробників борошняної продукції відносять в Україні такі фірми :

1. ВАТ “ Лугансмлин”
2. ТОВ “ Виробнича фірма Житниця”
3. ВАТ “ Сквирський КХП”

А саме в Кривому Розі : 

1.ЗАТ “ Переробник”

2.Пронко – навчально промислова компанія

3.ВАТ “ Криворізьхліб”

  Підводячи підсумок сказаного вище, можна зробити висновок, що ринок борошняної продукції в Україні знаходиться на етапі стрімкого розвитку, розробляються нові технології  по виробництву продукції, з’являються  нові торгові марки, розширюється асортимент продукції за рахунок нових позицій, особливо в середній і дорогій ціновій групі.

Світове виробництво зерна

Зерно є найважливішим продуктом сільськогосподарського виробництва, кормовою базою для тваринництва і товаром світової торгівлі.

З 1995 р. по 1999 р. виробництво зерна у світі становило від 2 до 2,3 млрд т на рік. Монополістами з виробництва зерна є КНР (500—510 млн т на рік), США (340—350 млн т) і Європейський Союз (195—205 млн т). До великих продуцентів зерна належать Індія, Бразилія, Аргентина, Мексика, Канада, Австралія. В Європейському Союзі такими країнами є Франція і Німеччина. Багато зерна виробляють Росія, Польща та Україна.

В Україні з року в рік виробництво зерна зменшується. В 1986—90 рр. середньорічний валовий збір становив 47,4 млн т. У 1990 р. було продуковано понад 51 млн т зерна. Починаючи з 1990 р. спостерігається значне зни­ження виробництва зерна в нашій країні. У 1995 р. воно становило 33,9 млн т, 1998 р. — 26,5 млн т. У 1998 р. порівняно з 1990 р. валовий збір зерна зменшився майже удвічі і був на рівні 1940 р. Незважаючи на таку ситуацію, Україна залишається великим європейським виробником зерна.

З 1995р. по 1999р. щорічне світове виробництво зерна основних культур становило, млн т.: пшениці — 590—610, кукурудзи — 550—580, рису — 540— 560, ячменю — 145—155.

Монополістами з виробництва пшениці є КНР {110—120 млн т), Європейський Союз (95—105 млн т) і США (65—70 млн т). В ЄС найбільше зерна цієї культури продукують Франція і Німеччина (35—38 і 18—20 млн т відповідно). Іншими країнами світу виробляється така кількість пшениці, млн т: Канадою — 24—26, Австра­лією — 19—21, Росією — ЗО—35, Пакистаном — 18—20, Україною — 14—18.

Великий попит у світі має тверда пшениця "дурум". У ній є багато білків, зокрема таких, які здатні утворювати клейковину. Пшениця "дурум" є у 2—3 рази дорожчою за звичайну і використовується переважно для виготовлення макаронних виробів. Для вирощування такої пшениці придатні обмежені території деяких країн: Італії, Іспанії, Греції, Канади, США, Австралії. У невеликих обсягах її вирощують у південних областях України.

Світовими монополістами з виробництва кукурудзи є США (190—240 млн т на рік) і КНР (105—125 млн т). Іншими країнами продукується така кількість кукурудзи, млн т на рік: ЄС — 35—40, Бразилія — ЗО—35, Мексика — 17—19, Аргентина — 15—18, ПАР — 8—10, Україна — 4—5.

До найбільших світових виробників рису належать КНР (175—195 млн т на рік) та Індія (119—121 млн т). Багато такого зерна вирощують Індонезія, Бангладеш, В'єтнам, Таїланд, М'янма, Японія, США, Південна Корея, Пакистан і Єгипет.

Із 145—155 млн т світового виробництва ячменю 50—53 млн т припадає на ЄС, утому числі 12—13 млн т на Німеччину. Значна його частина вирощується в Росії (16—20 млн т), Канаді (13—16 млн т), США, Україні, Туреччині та Австралії (по 6—8 млн т).

Приблизно 10% світового виробництва зерна є продуктом світової торгівлі. У 1995—99 рр. щорічно на світовий ринок поставлялось 220—230 млн т зерна, у тому числі пшениці — 98—102 млн т, кукурудзи — 65—75 млн т, рису — 19— 21 млн т, ячменю — 12—16 млн т.

Хімічний склад зерна

Хімічні речовини, які входять до складу зерна, визначають його харчову і біологічну цінність. Хімічний склад зерна залежить від виду зернової культури, типу, підтипу, ботанічного сорту, умов вирощування та інших факторів.

Найбільш цінною складовою частиною зерна є білки. За амінокислотним складом білки зерна переважно повноцінні, оскільки до складу їх входять усі незамінні амінокислоти, в тому числі найважливіші з них — триптофан, метіонін і лізин. У зерні пшениці найбільш цінними білками є гліадин і глютелін, які здатні утворювати клейковину, що має велике значення при виготовленні хлібобулочних і макаронних виробів. Найбільше клейковини міститься в периферійних шарах ендосперму. Клейковина є також у зерні жита і ячменю, але іншої природи і гіршої якості. Зерно хлібних злаків багате на вуглеводи, особливо на крохмаль. Кількість крохмалю в зерні різних культур становить від 48 до 57%, або 9/10 усієї маси вуглеводів. Уся кількість цієї речовини міститься в ендоспермі. Вміст цукрів (моно— і дисахаридів) у зерні невеликий — близько 1%. Трохи більше цукрів у житі (1,5%), кукурудзі (1,6%) і просі (1,9%). Цієї речовини багато в зародку. Зерно голозерних культур містить 2—2,5% клітковини, а плівчастих у 3—4 рази більше. Майже вся кількість клітковини зосереджена в оболонці зерна. В зерні хлібних злаків є невелика кількість жирів (2—2,5%), які знаходять­ся переважно у зародку та алейроновому шарі. Підвищений вміст жиру мають просо (3,9%), кукурудза (4,9%), овес (6,2%). Жири зерна нестійкі проти окислення, що пов'язано з великим вмістом в їх складі ненасичених жирних кислот.

Зольність зернових культур коливається в межах 1,5—2%. Підвищену зольність має зерно плівчастих злакових культур (2—3%). У зерні злакових міститься значна кількість калію, фосфору, натрію і кальцію. Овес багатий на кальцій, гречка — магній, зернобобові — натрій і залізо.

Насіння бобових культур має у своєму складі багато білків: від 21% у квасолі та горосі до 35% — у сої. Крім того, соя багата жиром (більше 17%).